Сьогодні на уроці ми:
1.
ближче познайомимося з барвистим дивом
народного розпису;
2.
визначимо основні засоби виразності
розпису;
3.
дізнаємося чим відрізняються розписи
різних регіонів;
4.
самі спробуємо створити розпис в одному
із стилів.
Ще у сиву давнину
українці асоціювали свою домівку з живою людиною. У людини є чоло, у хати –
причілок, у людини – очі, у хати – вікна, у людини – серце, у хати – піч. За
народними традиціями стіни хати білили і всередині і ззовні, що давало велику
площу для втілення творчих задумів господарів.
Розписували стіни,
обрамлювали вікна і двері, декорували піч. Малювали листки дуба, клена, хмелю,
барвінку, грона винограду, вінки і букети, сови і павичі). Працювали народні
майстри пірцем, пензлями, рогозою, віхтем, пальцями.
На початку ХІХ століття
на основі настінних розписів виник розпис предметів щоденного вжитку: ваз,
тарілок, кахлів, куманців, дощечок, глечиків та інших. В наш час особливо
популярними стали «мальовки» - розписи, виконані на папері, якими також можна
прикрашати оселі, виготовляти листівки, сувеніри.
Квіти, візерунки переходять в геометричний орнамент.
Зображення
птахів.
Люди в
гуцульському одязі.
Білий, зелени,
жовтий і коричневий, рідше, синій кольори.
Основні елементи косівського розпису – квіти, візерунки, що переходять у геометричний орнамент; птахи та зображення людей у національному гуцульському одязі. Основні елементи косівського розпису – це квіти, пелюстки, листки-завитки, крапки та лінії-мережива.
Косівський розпис впізнаваний завдяки особливому колориту і
графічним мотивами. Майстри використовували обмежену кількість кольорів: білий,
зелений і різні відтінки охри, від світло-жовтого до коричнево. Рідше
зустрічаються вкраплення синього кольору. У техніці косівського розпису
оформляють посуд і предмети побуту, дитячі іграшки, сувеніри, пічні кахлі,
декоративні плитки. До числа найбільш характерних виробів можна віднести кружки
– в оригіналі їх називають «кухлі», миски, свічники, свистульки у вигляді
овечок.
Петриківський розпис
Розмаїття квітів, листків, ягід.
Квіти та ягоди поєднуються з птахами.
Зображення тварин, що мають
фантастичний характер.
Використання в розписі жар-птиці.
Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання рослинно-квіткового орнаменту для декоративного оздоблення. Цьому орнаменту властиві легкість і виразність загального композиційного вирішення.
Розмаїття квітів,
листочків, ягід петриківського розпису захоплює, спонукає роздивлятися шедеври
народного малярства годинами. Не дивно, що в 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної
культурної спадщини ЮНЕСКО.
Характерною особливістю петриківського розпису є
переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення передовсім
фантастичних, небувалих у природі форм квітів, в основі яких лежить уважне
спостереження місцевої флори, наприклад, «цибульки» або «кучерявки». Широке
застосування в розписі мають мотиви садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квітів і ягід калини, полуниці та винограду. Характерним для
візерунків є також зображення акантового листу, що його звуть «папороттю», бутонів та перистого
ажурного листя.
Опішнянський
розпис
Пишний рослинний орнамент червоного,
зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів.
Птахи спрощених форм.
Великий рослинний орнамент, що
поєднуються з геометричними мотивами.
Чорне обведення візерунків, контурів.
Опішнянський розпис об’єднує декоративно-стилізовані форми, пишний
рослинний орнамент червоного, зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів.
Саме вони надають опішнянським розписам неповторності, казковості та
чарівності. Опішнянському розпису характерне зображення птахів спрощених форм
без особливої пишності. Також опішнянському розпису притаманне чорне обведення
візерунків і контурів.
Декоративність і
виразність опішнянських виробів пов’язана з їх розписом великим рослинним
орнаментом, що поєднується з нескладними геометричними мотивами, без різких
ламаних ліній, що мають пом’якшені часто округлі обриси. Квіти дуже умовні за
формою, на одній гілці вони часто мають зовсім різний малюнок, характер їх
близький до українських багатобарвних настінних розписів, техніка виконання
надає їм певну специфічність.
Не дивно, що в 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Домашнє завдання.
Створити ескіз власного
настінного декоративного розпису в одному з вивчених стилів.
