Виникнувши
в Західній Європі десь у глибинах XV ст., вертепна вистава через Польщу
потрапила до нас, в Україну.
І
вже із XVII ст. Різдвяні свята неможливо було уявити без вертепу. Його назва
пов’язана з тим, що перші лялькові вистави інсценували біблійний сюжет про
народження Христа у Віфлеємській печері (вертеп з давньослов’янської мови –
печера).
Спочатку
це була лялькова вистава про Різдво Ісуса Христа, яка згодом переросла в
справжнє театральне дійство. За три сторіччя існування сюжет залишився майже
незмінним: на початку розігрувалися події, пов’язані з народженням Ісуса, –
благовіщення янголів, поклоніння волхвів і пастухів, троє царів підносять
дарунки. Потім дія переходила в покої царя Ірода: там відбувалися розмови з
волхвами, воїнами.
Вертепна
печера
Богоматір з немовлям Ісусом у стаєнці Царі з дарунками
Спочатку
конструкція театральної ширми повторювала дії вистави: це був іграшковий
будиночок на три яруси: верхній – різдвяна стаєнка зі Святим сімейством – Дівою
Марією, святим Йосипом та немовлям Ісусом, середній – палати царя Ірода, нижній
– пекло з чортами. Цікаво, що дійові особи верхнього ярусу мали змогу
спускатися і спілкуватися з персонажами середнього. Так само й мешканці
нижнього ярусу могли підніматися на середній. Але ніколи життя верхнього і
нижнього ярусів не перетиналося, оскільки за жодних обставин добро не може
спілкуватися зі злом.
З
часом іграшкову сцену з ляльками робили лише для верхнього ярусу, а дії інших
персонажів грали самодіяльні актори – студенти, молодь, діти, які ходили з
колядниками.
Старовинних
ляльок робили з дерев’яних брусочків, на які одягали саморобний одяг із
клаптиків тканини. Під цей імпровізований одяг підкладали вату, щоб надати
лялькам об’єму. Знизу дерев’яний брусочок закінчувався підставкою, щоб лялька
могла стояти. Тканини, які застосовувалися для костюмів, підкреслювали
особливості сценічного образу цих ляльок: клаптик старовинного сукна для мантії
Ірода, золотавий папір для обладунків солдата, шматочки золотої парчі – для
одягу Янгола. Волосся робили з лляних ниток, а крила – зі справжнього пір’я.
Голови ляльок ліпили з глини і розмальовували досить схематично. Тобто все
робили з підручних матеріалів. Такий персонаж, як Смерть, був найбільшим і мав
справляти жахливе враження. А чорт скоріше викликав сміх. Саме він відносив
головного злодія – царя Ірода у пекло. Пастухи – це персонажі, найбільш
наближені до простих людей, тому їхнім костюмам надавали рис народного одягу.
Волхви, або троє царів, обов’язково мали з собою подарунки, які вони приносили
немовляті Ісусу. І останній герой вертепної вистави – Різдвяна зірка.
Як
бачите – нічого складного. Трохи фантазії і сердечного тепла, і все це можна
зробити. Персонажі для вертепу такі: янголи з крилами, один з лілією, Марія з
немовлям, Йосип, пастухи у свитках, Ірод у оксамитовому вбранні з короною,
охорона Ірода в панцирах, озброєні, три царі в парчевому вбранні з коронами,
усі зв’язані докупи – так і рухаються, чорт чорний із хвостом та рогами, солдат,
Коза, піп, запорожець, селяни.
Ми
з вами зобразимо героїв різдвяного вертепу
графічним або живописним способом.
Домашня робота
–
Намалюйте ескіз інтер’єру з дійовими
персонажами.
Інструменти та матеріали:
аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби,
олівець, гумка, пензлі, кольорові олівці
Комментариев нет:
Отправить комментарий