Основним
матеріалом для вишивання були вовна, льон, конопля. Вишивали також і на
фарбованій тканині – перкалі, коленкорі, китайці, кумачі, мусліні, плюші, шовку
тощо.
Вишивання
хрестиком та гладдю – найпоширеніші техніки. На Волині основним кольором був
червоний, який доповнювався чорним, синім або зеленим. Українська земля має
багато талановитих майстринь.
Кераміка теж
відома людству з найдавніших часів . Майстри різних країн працюють з цим
матеріалом, але найбільшої слави зажили майстри середньовічного Китаю. Китайскі вази в наші дні прикрашають найкращі
музеї світу.
Знамениті
туркменські килими вражають багатством, насиченістю тонів і складністю
орнаменту, які ніколи не повторюються.
Мистецтво розпису по шовковій тканині – батик
– виникло у Південно - Східній Азії . Сьогодні ця технологія популярна. Нею
користуються професійні художники під час створення своїх творів.
Гончарство
– найцікавіше, одне з найскладніших, народне ремесло. Потрібно знати секрети
випалювання, щоб вогонь не зіпсував, не звів нанівець прекрасну роботу майстра
. Як появилось гончарство? Мабуть,
колись давним – давно люди помітили, що
шматок глини, який випадково опинився у
багатті, затвердів до міцного каменю. Це
і стало поштовхом до бурхливого розвитку гончарства. Знахідки археологів дозволяють скласти
уявлення про те, що перший гончарний
круг був дуже недосконалим . Його приводили в рух рукою, лише з появою нижнього верстата в Х ст. почали
формувати посуд на гончарному крузі з одного шматка глини.
В наш час
популярні: полив’яний гончарний посуд, глечики, фігурний посуд у вигляді людей і тварин. Найвідоміші майстри глиняного фігурного посуду
працюють в с. Опішня (Полтавська обл..).
Коли ми бачимо макітру чи глечик,
уявляємо, як він народжувався. У таких виробах відчувається сила землі, тепло
людських рук, подих нашої історії.
Плетіння
– одне з найдавніших ремесел, виникло раніше, ніж обробка дерева, металу. Гнучкі та міцні саджанці горіха
використовувалися для плетіння огорож, із
лози виготовляли кошики, бочки, меблі та
ін., із соломи – бочки для зерна, головні убори, з рогози – полотна для решіт,
килимки
Декоративний
розпис – це символічна мова народного мистецтва. Так як люди прагнуть краси ,
то яскраві за кольором , цікаві композиції надають предметам , речам побуту
мальовничого , святкового вигляду , що радують зір всіх, хто споглядає цю
красу.
Традиційні види
розпису зберігають і творчо розвивають у с. Петриківка (Дніпропетровська обл..)
Орнаменти переважно рослинні, зокрема квіткові .
До них можуть
приєднувати китиці винограду, калини, а рядом – птахи . Мають петриківські
розписи і свої символи :
червоні ягоди
калини – дівоча краса; зозуля – передбачає, скільки буде жити людина; півень –
провіщує новий день. Колись майстри готували фарби із соку рослин,
використовували природні барвники. Секрет розпису залежить і від саморобних
пензлів, якими користуються народні умільці.
Розписи – це не
тільки прикраса хати, а й своєрідна мова народного мистецтва.
Слово
«витинати» означає вирізати. Це прикраси для житла, які вирізають ножицями або
ножем з білого або кольорового паперу. Вони набули розповсюдження в ХІХ ст., коли папір став поширеним і доступним
матеріалом. Ними прикрашали стіни,
мисники, буфети, образи та ін. Люди
вірили, що чудові паперові прикраси оберігають їх житла від нещасть, хвороб,
дарують достаток і щастя.
Флоризм
– це мистецтво комбінування сухих рослин для створення картин, панно.
Флористика
– аплікація з природних матеріалів ( трав, квітів, листків) набула великої
популярності саме в наш час. Ця робота розвиває творчість, художній смак. Яку велику фантазію треба мати , щоб з
тополевого пуху зробити портрет, а з квітів, трав, листків створити
неперевершені пейзажі.
Писанки
– це символ добра, сонця, життя. Давні
люди вірили, що писанка має магічну силу. Орнаменти, які наносились на сире
яйце писачком з воском були не просто малюнками, а таємничими знаками,
пов’язаними з магічними обрядами . Для
писанок характерні геометричні, рослинні, тваринні мотиви. Існує багато легенд
про виникнення писанок та їх роль у житті людей.
Народні
іграшки появились дуже давно, в період процвітання трипільської культури. Для виготовлення іграшок використовували
доступний матеріал: глину, дерево, кору берези, липи, осики, сосни, тканину,
тісто, природні матеріали ( очерет , солому ). Не всі мешканці України мали
кошти, щоб придбати іграшки для своїх дітей, тому часто батьки виготовляли їх ,
використовуючи підручний матеріал. Прикрашали вироби розписом у вигляді
різноманітних орнаментів, хрестів, кружечків, крапок або ж покривали ангобами
чи поливою. Тепер використовують і новітні матеріали (глину, пластмасу,
синтетичні тканини). Усі матеріали, що використовуються для виготовлення
іграшок, суворо перевіряються державними установами, щоб не містили шкідливих
для здоров’я дитини домішок .
Питання для самоперевірки
1.
Вид декоративно – прикладного мистецтва, твори якого виконують на сирому яйці
за допомогою барвників і воску писачком.
( Писанкарство )
2. Вироби з
глини, випалені при високих температурах. ( Кераміка )
3. Мистецтво
розпису по шовковій тканині. ( Батик )
4. Художня
обробка металу. (Ковальство )
5. Мистецтво
виготовлення предметів з лози. ( лозоплетіння)
6. Мистецтво
комбінування сухих рослин для створення картин, панно.
( флоризм)
7. Художня
обробка предметів побуту. (Декоративно – прикладне мистецтво)
8. Виготовлення
прикраси на тканині шляхом шиття . ( Вишивка )
Домашнє
завдання :
Підготувати
ілюстративний матеріал , загадки , вірші , вислови з теми
«Декоративно – прикладне мистецтво».
Комментариев нет:
Отправить комментарий