За допомогою натюрморту художник
виражає своє ставлення до предметів. Слово «натюрморт» - французьке і дослівно
перекладається як «мертва природа». По-німецькому та по-англійському натюрморт
визначається як «тихе» або «нерухоме» життя.
Натюрморт – це зображення овочів, фруктів, посуду, різних
предметів побуту, це – світ речей.
Уперше самостійного значення
натюрморт набув в VІ ст. в Китаї як «живопис квітів». Художники виконували свої
роботи на шовковій тканині.
В Європі натюрморт як жанр виник у ХVІІ ст. в Голландії, де набув
поширення. Замовники прагнуть насолодитися своїм багатством, достатком, а тому
зображували столи, забиті різною їжею
В історії мистецтва склалися два типи натюрморту.
1.
Речі
розповідають про себе
В одному речі
говорять, перш за все, про самих себе, про свої якості. Вони ніби пропонують
помилуватися їхньою красою, формою, кольором.
2.
Речі
розповідають про господаря
В іншому речі
говорять про свого господаря. Він непомітно присутній на картині, і, дивлячись
на неї, ми можемо багато чого сказати про його звички, характер, образ життя,
професію.
Зображуючи
будь-який натюрморт, потрібно пам’ятати про правила композиції.
•
Поєднання предметів спільною темою.
•
Загорожування предметів.
• Правильне положення аркуша.
•
Правильний розмір предметів
.• Головне в композиції (виділяється формою,
кольором, розміром)
Дивлячись на твори старих і сучасних
майстрів натюрморту, можна помітити важливу закономірність: усі речі, зображені
на натюрморті, об’єднані спільним змістом, темою. Підбір речей - не
випадковість. Кожна річ за змістом має доповнювати інші, як голос у хорових
співах.
Ми мусимо ретельно відбирати предмети,
адже вони мають співвідноситися також за розмірами і кольором. Маленькі
предмети недоцільно малювати поруч з дуже великими, їх просто не буде видно.
Малюючи ці речі, ми намагаємося передати
форму, об’єм предметів, матеріал, з якого вони зроблені. Кількість предметів
має бути обмеженою, щоб натюрморт не був переповненим чимось зайвим.
Комментариев нет:
Отправить комментарий