среда, 25 ноября 2020 г.

Урок 12 Ілюстрація

 

Презентація до уроку

 Читаючи книги, чи розглядаєте ви ілюстрації? Чим вони вам подобаються?

Про що ви дізнаєтеся, дивлячись на ілюстрації?  Дивлячись ілюстрації, герої літературного твору виглядають так, як ви їх уявляли під час читання?

На сьогоднішньому уроці ми з вами не просто художники, а ви станете художниками-ілюстраторами. Ми з вами навчимося зображувати ілюстрації до літературних творів.

Для початку давайте пригадаємо, що таке ілюстрація?

Ілюстрація  зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної статті тощо з метою полегшення для читача візуалізації змісту.

Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, мотивують прочитати книгу.

В чому, на вашу думку, особливість створення ілюстрації?

В ілюстрації зображено те, про що йдеться в літературному творі. Головні події твору. Зображені головні герої.

На сьогоднішньому уроці ви будете створювати ілюстрації до творів Василя Сухомлинського. В 3 класі я до вас приходила і читала його твори, ми з вами знаходили головну думку та розбирали вчинки героїв. Але все ж таки давайте пригадаємо, хто ж такий Василь Сухосминський.

Василь Сухомлинський – письменник, публіцист, вчений, науковець та видатний педагог. Він вніс свій вклад у розвиток науки, літератури, педагогіки, тощо.

Прослухайте, будь ласка, оповідання Василя Сухомлинського «БІЛКА І ДОБРА ЛЮДИНА»

 

БІЛКА І ДОБРА ЛЮДИНА

Ішла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступила на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Людина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог. Ось-ось куниця наздожене білку й розірве своїми лютими пазурами. З жалем і болем у серці глянула Добра Людина на бідолаху. Побачила білочка очі Доброї Людини, плигнула з дерева й сіла їй на плече. А зла куниця втекла в темний ліс. Погладила Добра Людина білочку та й сказала:
— Стрибай собі до свого дупла.
Глянула білочка вдячно Добрій Людині у вічі й пострибала додому. Дітки давно вже чекали на неї.
Вона й розповіла їм про Добру Людину.

 

Наведіть, будь ласка, приклади вчинків Доброї Людини із оповідання. Чи правильно вчиняє Добра Людина? Які повинні бути вчинки у кожного з нас?  Яку ілюстрацію можна зобразити до даного оповідання?

 

Домашня робота  

Створення ілюстрацій до літературного твору Василя Сухомлинського, який читали на уроці або будь-якого іншого його дитячого твору.

 

воскресенье, 22 ноября 2020 г.

Урок 11 Портрет. Історія Винекнення жанру. Образ у портреті.

 

Презентація до уроку 

Історія портрета – чи не найяскравіша сторінка світового образотворчого мистецтва.

Портрет - слово французького походження (portrait), що означає "зображати". Жанр портрета – це різновид образотворчого мистецтва, присвячена передачі образу однієї людини, а також групи з двох-трьох людей на полотні або паперовому аркуші. Особливе значення при цьому має обраний художником стиль. Малюнок обличчя людини на портреті – це одне з найскладніших напрямків у живописі. Майстер пензля повинен передати характерні ознаки зовнішності, емоційний стан. Розміри портрета визначають його вигляд. Зображення може бути погрудним, поколінним, поясним або на весь зріст. Поза передбачає три ракурси: особою (анфас), поворот «три чверті» в ту або іншу сторону і в профіль. Портрет, як жанр образотворчого мистецтва, містить в собі безмежні можливості реалізації  художніх задумів. Спочатку робиться начерк, потім безпосередньо малюнок.



Домашнє завдання:

Створити автопортрет в історичному костюмі

Урок 9 Вишивка - невмирущий оберег

 

Презентація до уроку

Завжди цікаво розкривати таємницю майстерності українського народу. Одна з них – вишивка. Вона виникла давно і передавалася від покоління до покоління.

Дайте відповіді на питання:

1.) Види декоративно – прикладного мистецтва це:

*вишивка, розпис, писанкарство, гончарство, ковальство, лозоплетіння, малярство, флористика та ін.;

*живопис, графіка, скульптура, архітектура;

* кіно, театр, література, художня фотографія.

2.) Вишивка – це вид декоративно – прикладного мистецтва, у якому орнамент і зображення виконується:

* вручну за допомогою голки, гачка чи вишивальної машини;

* за допомогою штампа;

* на тканині за допомогою анілінових фарб і резервної маси.

3.) На теренах України найпоширенішим видом декоративно – прикладного мистецтва є:

* розпис;

* писанкарство;

* вишивка.

4.) Народні умільці найчастіше використовували вид вишивки:

* хрестиком;

* гладдю,

* подвійним хрестиком.

Багате й різноманітне декоративно-прикладне мистецтво народу України: ткацтво, килимарство, писанкарство, витинанка, гончарство, розпис і ін.. Але вишивка є найпоширенішим видом декоративно – прикладного мистецтва.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося про історію вишивки та її основне призначення та роль в житті людини. Розробимо ескіз рослинної вишивки з урахуванням традиційної орнаментики та символів кольорів.

Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.

З 14- 17 ст. на території України – у Києві, Чернігові, Львові створюються цехи, у яких виготовляють вишивки.

З 19 ст. вишивка стає ремеслом. І донині чимало мешканців України займаються вишиванням. Цей вид мистецтва глибоко пов'язаний із народними традиціями, побутом, релігією.

Вишивкою займаються переважно дівчата і жінки. Аж до другої половини 19 ст. кожна дівчина повинна була вміти ткати, вибілювати й вишивати рушники, скатерті, одяг.

Основною функцією вишивки є оздоблення одягу й тканин ( рушники, скатерті, простирадла, наволочки для подушок). Також це мистецтво мало ритуальне значення – використовувалися символи – обереги.

Однією з найпоширеніших технік є вишивання хрестиком та гладдю. Кожний регіон України має свої особливості виконання вишиваних творів, їх композиційної побудови, використання техніки та кольорової гами. Пригадайте, які рушники є у вашому домі, що на них зображено й якими нитками вишито.

На Волині основним кольором був червоний, який доповнювався чорним, синім або зеленим.

На Київщині основним кольором також був червоний, доповнювався

На Буковині при виготовлені вишивки використовували білий, червоний, чорний, жовтий та синій кольори ниток.

На Полтавщині вишивали охристо – золотистими, блакитними, темно- синіми, зеленуватими кольорами.

Львівські майстри використовували червоний, синій, білий, зелений, жовтий кольори.

Навіть у межах сусідніх сіл існують місцеві розбіжності.

Домашнє завдання:

Виконати ескіз традиційного одягу з вишитими оберегами.

Домашню роботу слід виконувати в такій послідовності:

1. Оберіть тему вишивки та традиційні символи.

2. У нижню частину аркуша вписати традиційний орнамент української вишивки.

3. Над орнаментом зобразити обрані вами символи – обереги.

4. Для зручності використовуємо аркуш паперу в клітинку.

5. Обрати кольори й нанести на поверхню ескізу.

пятница, 20 ноября 2020 г.

Урок 11 Рисування предметів подібних до кулі та складної форми.

 

Презентація до уроку

 Діти! Зобразіть зміни кола залежно від його розташування щодо лінії горизонту. На окремому аркуші паперу проведіть лінію горизонту, побудуйте зміни кола у перспективному скороченні [Слайд 2].

А зараз навчимося правильно виконувати кулю – одне з найцікавіших геометричних тіл. Її об`єм утворений замкненою криволінійною поверхнею, що немає ні початку, ні кінця. Через це куля ніколи не змінює своєї форми. Після уважного спостереження та аналізу пропорцій приступайте до побудови малюнка. Визначивши місце зображення на аркуші, намітьте прямими лініями верхню та нижню, а також бокові межі кулі. Вийде квадрат, який відповідатиме основним розмірам нашої моделі [Слайд 4].

 Куля має абсолютно симетричну форму. Значно складніше виявити форму кулі засобами світлотіні. Намічаємо полиск, світло, тінь, власну тінь, рефлекс, а також контури падаючої тіні. Тінь, що падає, розміщується під фігурою і зміщена у бік, протилежного від освітлення сторони предмета. Штрихування ведемо від темних місць до світлих, спочатку узагальнено, рідкими штрихами, а потім прокладаємо їх усе густіше, за формою кулі. [Слайд 5]. Знаючи, як будувати кулю, легко зобразити подібні до неї предмети, наприклад,  яблуко, гарбуз, буряк, картопля тощо. [Слайд 6].

Домашнє завдання

Намалювати предмет круглої форми на власний вибір [Слайд 7].

 

пятница, 13 ноября 2020 г.

Урок 10 Спостережна (лінійна) перспектива

         Презентація до уроку

 Художники – найуважніші та найспостережливіші глядачі того, що нас оточує. Вони здатні помічати найменші зміни у природі, настрій та явища, які потім зображують у своїх творах за допомогою художніх прийомів. З такими прийомами ми сьогодні і познайомимось.

          Давайте уявимо, що ми хочемо зобразити на папері те, що вразило нас під час цікавої подорожі. А для цього нам потрібно пригадати, що ми вивчали у минулому році про перспективу.

         Лінійна перспектива – вид перспективи, що показує, у скільки разів зменшиться віддалена частина предмета в порівнянні з наближеною, завдяки чому з’являється можливість правильно зображати предмет у будь  якому положенні  Тож, чим ближче розташований предмет... (Тим він більший.)

 А чим далі розташований предмет... (Тим він менший.)

Це правило здавна використовується художниками й має назву ”лінійна перспектива". А тепер невеличка загадка: "Де величезний африканський слон і маленьке польове мишеня здаватимуться одного розміру, та яким він буде?'

(На лінії горизонту, де розмір предметів дорівнює нулю.)

 

Подивіться , будь-ласка, у вікно. Через віконне скло перед вами предстане простір у перспективі. Якщо б можливо було обвести на склі обрис предметів (будинків, дахів, стін, вікон), що ви бачите, то ви б отримали перспективне зображення, тобто перспективну картину.

           Рисування предметів з натури відбувається на основі видимої              (спостережної) перспективи. Але в основі зображень лежать закони лінійної перспективи.

         Лінія горизонту – умовна лінія, розташована на рівні очей того, хто малює. Якщо ми будемо змінювати своє положення відносно лінії горизонту (сядемо, будемо стояти або піднімемося на стілець), зміниться і зображення, яке ми спостерігаємо.

         Точка спостереження – точка, яку вибрав художник, яка на його думку, є найвиразнішою, найживописнішою.

         Залежно від точки спостереження лінія горизонту може бути високою або низькою, все залежить від задуму спостерігача.

         Тобто, якщо нам потрібно показати більшу площу неба, його красу або велич  високих споруд, то обираємо низьку лінію горизонту. І навпаки - високу лінію горизонту, коли головним у вашій роботі буде зображення поверхні землі і всього що на ній є.

         Використовуючи закони перспективи, ви також маєте можливість зображати у просторі інтер’єри, екстер’єри, перспективи вулиць.



Домашнє завдання.

         Намалювати сільський пейзаж з урахуванням лінійної та повітряної перспектив.

 

 

четверг, 12 ноября 2020 г.

Урок 8, 9 Види декоративно прикладного мистецтва

 

Презентаціядо уроку

 

Сьогодні розпочнемо вивчення нової теми, яка допоможе нам познайомитися з особливостями народного мистецтва нашої країни.

Українці – талановита, творча нація. Звичайно, чисто білий одяг та інші речі теж заслуговують на повагу, але ми полюбляємо оздоблювати, прикрашати речі, що нас оточують, якими ми користуємось в повсякденному житті.

Традиція прикрашати речі домашнього вжитку сягає доісторичних часів. Вже тоді людина захоплювалася красою і прагнула оздобити своє помешкання. Археологічні знахідки речей побуту підтверджують, що мистецтво відображало релігійні уявлення людей , мало оберегове значення. А найяскравіші знання про особливості кожного народу дає нам саме мистецтво оздоблення. У ньому сконцентровані прадавні традиції і вірування, естетичні та моральні ідеали, а, отже, душа народу. Мистецтво ж оздоблення речей щоденного вжитку називається – декоративно-прикладне або декоративно-ужиткове мистецтво. Де слово ДЕКОРАТИВНО означає красиве, оздоблене, прикрашене, а слово ПРИКЛАДНЕ (ужиткове) – те, що використовується в побуті.



Вправа «Закінчи речення»

Мистецтво, головною метою якого є створення та оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побуті називається …. (декоративно-прикладне мистецтво)

Художня колективна творча діяльність народу, що відображає його життя, світогляд і морально-естетичні ідеали називається  …..   (народна мистецтво)

Основними засобами виразності видів декоративно-прикладного мистецтва … (стилізація, контраст, колір)

VІІ. Домашнє завдання.

Переглянути в друкованих виданнях та на Інтернет-сайтах зображення народних розписів різних регіонів України. Проаналізувати виражальні засоби, які використали майстри.

 

 

Урок 10 Рисування предметів циліндричної форми

 

Презентація до уроку

 

 «Правило, яке ніколи не забувайте: малювати – означає бачити пропорції, малюй окрему деталь разом з іншими»

                                                                                            (М. Ге.)

 Гра «Казковий зоопарк» [Слайд 2]

Завдання: використовуючи зображення однієї чи декількох геометричних фігур, намалювати стилізоване зображення казкової тварини чи птаха, максимально підкресливши його характерні особливості.

У кого вийде найцікавіше зображення, той переміг.

 

 Все, що ми бачимо, що оточує нас у навколишньому світі є натурою. Рослини, люди, птахи, предмети побуту тощо – це невичерпне джерело для художника. Великі митці  старанно вивчали предмети і явище навколишнього життя, щоб потім відобразити в творах свої враження, думки й почуття. Вони вважали натуру першим учителем і порадником. Як сказав Ч.Ченніно «найбільш досконалим керівником, який веде через тріумфальні ворота в мистецтво – це малювання з натури. Це важливіше за всі зразки».

У житті нас оточують предмети не тільки прямокутної, а й інших форм – циліндричної, кулеподібної, складної. Для того, щоб зобразити такі предмети, необхідно бути дуже уважним та знати зображення таких предметів.

 

Усі предмети циліндричної форми мають вертикальну вісь симетрії і їхні бокові поверхні розміщені на однаковій відстані від центра. У перспективі коло має вигляд еліпса. Куля і циліндр належать до тіл обертання; щоб зобразити предмети циліндричної форми, необхідно знати правила зміни кола залежно від його розташування щодо лінії горизонту (на лінії горизонту, вище, нижче). Запам`ятайте! Чим далі знаходитиметься коло від лінії горизонту, тим більше воно буде «розкрито» для спостерігача, а на лінії горизонту коло відразу перетворюється на пряму лінію.

 

Послідовність зображення циліндра

 

 Визначте розташування циліндра щодо лінії горизонту. Починати малювати слід легкими, помітними лініями; у процесі роботи потрібно йти від великої форми до деталі, а наприкінці роботи повертатися знову до загальної форми; визначити розміри циліндра та його пропорції за допомогою візування. Проведіть вісь симетрії, діаметри верхньої і нижньої основ, визначаємо ширину циліндра. Перпендикулярно до осі симетрії необхідно побудувати вісі верхнього і нижнього овалів. Не забудьте, що площина нижньої основи перспективно скорочується менше, ніж верхньої. Порівнянням уточнюємо розміри обох основ.

Розгляд таблиць – схем [Слайд 3].

Закінчивши побудову зображення, переходимо до світлотіньової розробки малюнка. На відміну від куба, який ви виконували на попередньому уроці, де завдяки граням освітлені й тіньові частини чітко виділяються, для форми циліндра характерний плавний перехід світла в тінь. Лише площина верхньої основи освітлена рівномірно, без переходів. Найсвітліша ділянка циліндра (полиск) пролягає на його бічні поверхні вертикальною смужкою. Від неї світло поступово переходить у півтінь, а потім – у власну тінь, а тінь переходить у рефлекс.

Найтемніше місце циліндра знаходиться там, звідки починається падаюча тінь. Далі спостерігається смужка рефлекса. Уважно вдивляючись в натуру, намічаємо межі полиску, світла, півтіні, власної тіні, рефлекса. Визначаємо тіньову градацію падаючої тіні.

 Лише після цього починаймо штрихувати малюнок.  Штрихи потрібно прокладати за формою предмета – цього основного правила штрихування слід особливо дотримуватись при світлотіньовому моделюванні циліндра. То натискуючи сильніше на олівець, то ледве торкаючись паперу, то рідко прокладаючи штрихи, то згущаючи їх, ніби виліплюйте об`ємну форму предмета, його фактуру і матеріал. [Слайд 4].

За таким принципом будуються й освітлюються всі предмети циліндричної форми: чашки, склянки, бідона  [Слайд 5].        

 

Домашнє завдання

 

Намалювати предмет циліндричної форми на власний вибір  [Слайд 6].        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

воскресенье, 8 ноября 2020 г.

Урок 9 Настрій у пейзажі

Презентація до уроку

 Під час роботи над пейзажем не потрібно якомога точніше передавати природний краєвид (із цим завданням впорається кожен з нас за наявності фотоапарата). Пейзажист відтворює в картині своє ставлення до природи, свої думки, настрій, і спостережливий глядач обов’язково їх розуміє. Що багатшими будуть почуття художника щодо відтворюваної природи, то змістовнішою буде робота.  Такі пейзажі часто називають «пейзажі-настрої». Природа зображується в них так, як бачить її розосереджений погляд людини, яка цілком поглинута яким-небудь душевним станом і помічає навколо лише те, що співзвучно із цим станом. Все, що ми бачимо, перетворюється у відлуння настроїв - тривоги, утихомиреності, меланхолії, скорботи. Настрої ж - явища рухливі, які весь час змінюються, і тому в пейзажах відтворення форми предметів, їхніх кольорів робиться узагальнено - колірними плямами. Так написані картини І. Айвазовського, В. Орловського, І. Шишкіна. Часто у пейзажах природа одухотворена непомітною присутністю людини, її настроями і думками, про існування якої нагадують церкви, мости, хати, шляхи. Серед пейзажів вирізняється група творів, у яких увагу зосереджено на роздумах про долю людини, долю країни. Свого часу античний поет Горацій казав, що тільки поганий митець описує гаї, струмки, жертовники, бурхливі потоки, райдугу, не пов’язуючи її з людиною. Найкращі взірці пейзажного жанру - це не просто зображення дерев чи каміння. Вони набувають психологічного значення, стають засобом художнього зображення внутрішнього світу людини. 

В. Орловський. Захід над рікою. 1890

І. Шишкін. На півночі дикій

С. Шишко. На Хрещатику

Існують пейзажі, що описують природу статично: спокійне, врівноважене зображення природи. Є динамічні пейзажі, що зображують негоду, стихію. За тематикою пейзажі поділяються на степові, лісові, мариністичні (зображення моря), урбаністичні (зображення міст), індустріальні (зображення заводів, краєвидів, шахт). Залежно від напрямку, до якого належить твір, пейзажі бувають романтичні, реалістичні, імпресіоністичні тощо.

К. Юон. Ранок індустріальної Москви

Природа в пейзажному творі - своєрідне дзеркало, яке відображує душу художника, ліричного героя.

ПРИГАДАЙМО!

ПОВІТРЯНА ПЕРСПЕКТИВА

Світлотінь і колір змінюються залежно від відстані (подібно до того, як змінюється видима величина предмета).

Найближчий до нас предмет виглядає барвистішим і яскравішим, ніж розташований далі. Це відбувається тому, що повітря має певну щільність, яка ускладнює проходження колірних променів. Крім того, в атмосфері розпорошені найдрібніші частинки, що ослаблюють забарвлення предметів.

Залежно від відстані змінюється не тільки насиченість кольору, а й його колірний відтінок. Удалині багато предметів здаються блакитними. Річ у тім, що повітря, яке прийнято вважати прозорим, має блакитний відтінок. Заповнюючи простір між нашим оком і далекими предметами, воно передає їм свою блакитність.

Повітря, насичене вологою, помітно мутнішає, стає білястим, тому що великі частинки вологи сильно розсіюють світло, і навпаки, що чистіше повітря, то менше в ньому перешкод для проходження синьо-блакитних променів світла, то синіша атмосфера. Окремі предмети здаються синіми в чистому і білястими у вологому або курному повітрі.

Фото, на якому видно різницю між переднім і заднім планом

Світлий предмет при віддаленні менше синіє, ніж темний. Це відбувається тому, що частина синіх променів світла, відбитих світлим предметом, не доходить до нашого ока, розсіюючись в атмосфері.

І. Бокшай. Гірський пейзаж. Дальній план — блакитний.

ВИКОНАННЯ ПЕЙЗАЖІВ У РІЗНИХ ТЕХНІКАХ

Пастель (вугіль, соус чи інший м'який матеріал)

Композиційний підготовчий начерк слід робити легенько олівчиком. Потім роботу виконують від найтемніших до найсвітліших плям. Густу насичену лінію можна розтерти, досягаючи ефекту «прозорості». Для отримання різних відтінків накладають один колір на інший. Наприкінці роботу слід «закріпити» лаком для волосся, Щоб не розмазувалася.

Монотипія

Покладіть папір потрібного для вас формату на гладку поверхню, покриту фарбою. Папір трошки притисніть і потроху зніміть у будь-якому напрямку. А можна з одного боку в інший трохи потягти папір.

На відбитку, який отримали, ви, можливо, побачите зображення, яке Щось нагадує. Його можна доповнити деталями, домалювати.

Скрап

Набризкування фарби на прикладений до паперу предмет чи трафарет тощо називають скрапом. Набризкати фарбу можна і зверху вже намальованого пейзажу, імітуючи, наприклад, сніг.

Прошкрябування

Сухий папір натираємо воском або стеарином (свічкою). Щоб стеарин лягав рівномірним шаром на папір, свічку в горизонтальному положенні кладемо на папір і натираємо його. Так треба зробити кілька разів. Потім папір вкриваємо тушшю. Туш потрібно пензликом розтерти з милом і цим вкривати стеарин, інакше вона може не лягати на стеарин рівним шаром. Після цього туш треба добре просушити, а потім затупленою голкою знімати верхній зафарбований шар з навощеної поверхні.



Роздування туші

Можна створити зображення дерева роздмухуючи фарбу із соломинки. Капніть на аркуш паперу чорну туш чи фарбу, а потім подмухайте на краплю декілька разів у різних напрямках.

Бордоне (Парис Паскалінус). Явлення Сивілли імператору Августу

Домашнє завдання:

Зробіть пейзажну замальовку.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, кольорові олівці.

План роботи:

•    На аркуші паперу скомпонуйте зображення.

•    Оберіть техніку виконання.

•    Який стан освітлення ви зображуєте - сонячне, похмуре, хмарне?

•    Зверніть увагу на те, яку пору доби ви зображуєте, що характерно для неї.

•    Який колорит матиме ваша робота? Який настрій передасте? Як зобразите задній план?

•    На палітрі заздалегідь випробуйте колірні співвідношення і оберіть ті, які найліпше відповідають вашому задуму.

•    Наприкінці роботи подивіться загалом на свою роботу, виправте помилки, зробіть уточнення. Визначте акценти.

 

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПЕЙЗАЖЕМ

(повітряна перспектива)

1. Спочатку скомпонуйте зображення олівцем на аркуші.

2. По-мокрому нанесіть фарби холодних кольорів на задній план пейзажу.

3. Дайте підсохнути фарбам.

4. Додаючи інші відтінки по-сухому, поступово напишіть дерева і куші на передньому плані.

5. Деталі прорисуйте тоненьким пензликом.





 


Урок 8 Світові шедеври архітектури

 

Презентація до уроку

                                               Хід урок

 «Закінчіть речення»

 Зовнішній вигляд споруди – це …  (екстер’єр)

- Архітектурно і художньо оформлена внутрішня частина приміщення, будівлі – це … (інтер’єр)

- Вид візуального мистецтва, завданням якого є проектування та зведення споруд, які гармонійно формують просторове середовище людини – це … (архітектура)

Сьогодні я пропоную поринути в таємничий світ архітектурного мистецтва, виражати власні емоції від сприймання світових архітектурних шедеврів минулого і сучасного.

- Чи знаєте ви, що найвищою архітектурною спорудою на сьогоднішній час є Бурдж Халіфа (стара назва «БурджДуб а́ й»), зведений у місті Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. На сьогодні він є найвищою спорудою планети. Хмародер сягає 828 метрів і складається з 162 поверхів. Вартість спорудження 4,1 млрд доларів США. Зовнішній дизайн споруди складається із 142 000 м² дзеркального скла, що дорівнює п'яти футбольним полям, 57 ліфтів найшвидшої у світі системи, кабінки рухаються зі швидкістю 18 метрів на секунду. Також тут є автономна система електропостачання − 60- метрова вітрова турбіна і величезні сонячні батареї. Вежу видно з відстані 90 кілометрів. Хмародер зводили шість років.

Якщо театр починається з гардеробу, то знайомство з Барселоною − із головної вулиці La Rambla на ній розташований Собор Sagrada Familia, який сміливо можна занести до списку найбільш незвичайних будівель не лише Іспанії, а й усього світу. Грандіозну споруду великого Антоніо Гауді вже побачили понад 2 млн. туристів. Сучасні архітектори все ще добудовують творіння знаменитого іспанця та планують завершити 2026 року. Храм споку́ти Свято́го Сіме ́йства (Храм спокути Свято́ї Роди́ни, або за своєю каталанською назвою — Саґра́да ам Фі ́лія, — католицька церква у Барселоні. Її побудова почалась у 1882 р. і триває до сьогодні.  - То ж давайте порахуємо скільки ж років уже триває будівництво? (132 роки)

Над проектом храму спочатку працював архітектор Франсіско дель Вільяром, а вже через рік до праці залучився Антоні Ґауді, який повністю переробив проект, виконавши його в стилі модерну. - І серед цієї величі має щастя існувати людина.

-         Що, на вашу думку, вважають кам’яним літописом історії, дзеркалом епохи? Чому? (Архітектура) Архітектура − просторовий вид мистецтва, який уже багато століть, ніби з пазлів, складає історичну картинку розвитку людської цивілізації. В певному місці примітивну, в деякому помпезну, величну. Вона довговічна і зберігається в віках. З вражень, задумів та фантазій митців народжуються шедеври.

 


Домашнє завдання:

Створити замальовку найвражаючої архітектурної споруди.

 

Урок 9 Знайомство з перспективою, рисування куба і предметів прямокутної форми

 

Презентація до уроку

 Хід  уроку

    «Рисунок – це джерело і душа всіх видів зображень і корінь кожної науки. Хто досягне так багато,що він оволодіє рисунком, тому говорю я, що він володіє найдорогоціннішим скарбом»

                                                                                      (Б.Мікеланджело).

 

Хід уроку.

Метод «Незакінчене речення».

Графічні техніки – це…(олівець, туш, перо, соус, сепія, вугіль,);

Лінії бувають  – …(прямі, ломані, хвилясті);

Засоби виразності графіки – це…(лінія, крапка, штрих).

Чи доводилося вам дивитися на рейки, по яких рухається поїзд, стежку в полі, що біжать удалечінь? Напевне ви помічали, що і рейки, і стежка чим далі були від вас, ставали вужчими, і нарешті перетворювалися  на точку десь на лінії горизонту [Слайд2]. Чому так відбувається? Саме про це ми сьогодні поговоримо.

Викладення нового  матеріалу.

Вчитель. Ще з початкової школи ви запам`ятали, що предмети, які знаходяться ближче до нас, більшого розміру. І чим більше віддаляється предмет від глядача, тим меншим він стає. Сьогодні ми докладніше познайомимося з поняттям перспективи.

Перспектива – наука про зображення просторових об`єктів на площині або якій-небудь поверхні відповідно до удаваних скорочень їх розмірів, змін обрисів форми та світлотіньових відносин, які спостерігаються в натурі (запис до словничків).  Наприклад, здається, що дві паралельні рейки сходяться в точку на горизонті. Це – явище перспективи [Слайд 3].

Перспектива як наука з`явилася ще в епоху Відродження. Створена система передавання зорового сприйняття просторових форм і самого простору на площині давала змогу розв`язати проблему, що постала у той час перед архітекторами та художниками. Багато хто з них використовував для визначення перспективи скло, на якому обводив правильне перспективне зображення необхідних предметів. Існує декілька видів перспективи: лінійна, повітряна, зворотна, панорамна та ін. Але сьогодні ми говоритимемо про лінійну перспективу та навчимося виконувати рисунок куба і предметів прямокутної форми з урахуванням перспективних скорочень [Слайд  4].                                    

Теорія лінійної перспективи вперше з`явилася у роботах італійського художника XIV століття Амброджо Лоренцетті (демонстрування наочності), [Слайд 5].

А  розробили її в епоху Відродження італійські майстри образотворчого мистецтва та архітектури Леон Баттіста Альберті та Філіппо Брунеллескі. Використовуючи закони геометричних побудов та зменшення довжини відрізка залежно від відстані до нього, вони досягли того, що тривимірний простір на двовимірній площині сприймався як реальний. Альберті ввів поняття висоти рівня погляду (лінія горизонту), точки зору (точка стояння), внутрішніх відстаней картини. Зодчі та художники епохи Ренесансу (Паоло Учелло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер) удосконалили теорію перспективи Альберті. Для поліпшення зображення глибини простору Франческо Борроміні та Андреа Палладіо об`єднали точку сходу зі скороченням розмірів реальних архітектурних форм колон, фасадів. Висота і товщина окремих колон, що знаходяться далі, зменшуються; підлога піднімається угору, а квадрати на малюнках перетворюються на трапеції. За часів бароко перспективні зображення досягли найвищої досконалості у фресках храмів. Реальні архітектурні елементи храму плавно поєднувалися з намальованими формами купола, що створювало ілюзію небесного простору. Теорія перспективи ґрунтується на простих законах оптики й підтверджується практикою.

Як можна побудувати куб на площині аркуша?

 Куб є найпершою і важливішою геометричною фігурою, з якою стикається кожен, хто хоче навчитися малювати [Слайд 6].

  Малюнок куба формує бачення перспективи і є найважливішим джерелом знань і умінь малювання. Головне в малюнку куба – передати тривимірність, побудувати його основу з урахуванням перспективного скорочення та ракурсу [Слайд 7].

А далі просто майже механічно побудувати усі грані, дотримуючись пропорції й перспективну паралельність ліній, що сходяться в точці на лінії горизонту. Звісно, для того, щоб усе це виконати, малюнок куба має виглядати конструкцією або, інакше кажучи прозорим каркасом. Отже, малюємо каркас куба [Слайд 8].

Етапи виконання практичної роботи [Слайд 9].

1.       Визначити формат аркуша.

2.       На аркуші паперу скомпонувати зображення.

3.       Порівняти його пропорції загалом.

4.       Порівняти пропорції різних частин зображення, довжину до висоти і ширини.

5.       Виправити помилки в побудові.

6.       З`ясувати, де розміщена лінія горизонту.

7.       Уявіть лінії, які йдуть від граней вашої моделі в точки сходу на лінії горизонту, спробуйте їх відтворити.

8.       З`ясуйте, який бік зображення здається більшим, той, що ближче до вас, чи навпаки.

9.       Який нахил у ліній, що йдуть у точки сходу?

10.  Чи не змінюється нахил ліній залежно від того, стоїте ви чи сидите? Відтворіть саме той нахил, який бачите у своїй моделі.

11.  Після виконання рисунка, розпочинайте роботу в тоні.

12.  Визначте, яка сторона куба найсвітліша, а яка найтемніша?

13.  Визначте і тональність тла: де вона світліша, а де темніша від фігури.

14.  На стику двох різних за тоном площин між ними виникає тональний контраст.

Демонстрація таблиці [Слайд 10].

15.  Світла поверхня здається ще світлішою, а темний тон, ніби густішає, відтіняючи світло.

16.       Виконуючи малюнок «затемнювати» тіні та півтіні треба штрихом, а не замальовувати олівцем як заманеться.

17.       Не забувайте показати послідовність зміни тону: (полиск – світло – півтінь – власна тінь – рефлекс – падаюча тінь).

18.       З першого разу досягти темного тону неможливо, тому поверх першого шару штрихів накладається другий, третій і т.д.; змінюйте напрямок штриха поступово.

19.       Не забувайте, що на предметах штрих накладається за їхньою формою, повторюючи напрямки і зміни форми. Це допоможе зобразити об`єм [Слайд 11].

 

Домашнє завдання.

Завершити  рисунок куба з  натури. (за прикладом з презентації)