пятница, 15 января 2021 г.

Промисловий дизайн як обличчя епохи


Презентація до уроку

Предмети, якими ми користуємося, різноманітні. Тому кожен з нас бажає бачити їх зручними та красивими. Спробуємо сьогодні створити ескіз такої звичної та необхідної  речі, як підставка для олівців і ручок.

Протягом  кількох уроків ми знайомимося з дизайном.

-          Пригадайте як перекладається слово «дизайн»?  

 (проект, задум, план)

-          Чим було зумовлене виникнення дизайну?

 (потребою надати промисловим речам та предметам побуту  гарного  зовнішнього вигляду, художніх якостей – бо це сприяло зросту попиту.)

-          Хто одним з вперше застосував  слово «Дизайн»?

Слово дизайн один з перших використав у ХІХ ст. Генри Коул  англійський  винахідник, підприємець і громадський діяч, автор ідеї відправляти поштою вітальні  листівки на Різдво.

-          Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «Дизайн» ? Складімо «асоціативний кущ» до нього.



         


- Які бувають різновиди дизайну?

        


                  Промисловий дизайн виник  на  початку ХХ століття  й спершу передбачив тільки проектування зовнішнього вигляду предметів.

   У 1928 році економічна криза паралізувала Сполучені Штати. Виходом з цієї кризи було створення конкурентоспроможних товарів для світового ринку. Був потрібен союз художньої та інженерної думки, тільки він міг забезпечити ринок гарними, зручними, надійними й дешевими виробами.

 

       У наш час дизайн охоплює весь процес створення предмета. Автомобілі, холодильники, кінокамери, мобільні телефони, одяг, меблі , посуд…

 Художник -  дизайнер може надати речам не тільки привабливий зовнішній вигляд, але й  збільшити функціональність.

 

Домашнє завдання.

Створити ескіз підставки для олівців та ручок.

 

 

Композиція натюрморту

 

Презентація до уроку

Якщо бачиш на картині

Чашку кави на столі.

Або морсик у кувшині,

Чи троянду в кришталі.

Може бронзова – це ваза,

Або груша, або торт,

Або всі предмети зразу,

Знайте це є…… натюрморт.

Отже, на минулому уроці ми познайомимося з одним із жанрів мистецтва – натюрмортом.

Натюрморт – це зображення так званої «мертвої» натури: предметів домашнього вжитку, знарядь праці, овочів, фруктів, квітів, рослин, дичини тощо. Незважаючи на невигадливі сюжети, натюрморт залишається для художників невичерпною скарбницею вражень, розмаїття кольорів і форм.

У створенні натюрморту важливе значення має як його композиційна побудова, так і гармонійне поєднання кольорів – колорит. Найтендітніший колорит у живописі – нюансний.

Він побудований на незначній відмінності відтінків кольору. Особливістю композиції натюрмортів, виконаних у нюансному колориті, є встановлення рівноваги – гармонійного розміщення предметів, які відрізняються розмірами та формами.

Колоритсистема співвідношення кольорових тонів, що утворюють певну єдність.

Теплі - кольори, які в своїй основі містять ту чи іншу кількість жовтого і червоного.

Холодні - голубі, сині, зелені, та ін.

 

Головною особливістю натюрморту є те, що за допомогою неживих речей художник відображає певне бачення фрагментів матеріального світу. Таким чи­ном, художник ніби вселяє у мертві предмети нове життя. Придивіться уважніше до відомих творів цього жанру і ви помітите, що більшість із них містить інфор­мацію не тільки про речі, але й про епоху, побут, звички їх володарів. Предметом зображення є квіти, плоди, дичина, їжа, посуд, меблі, одяг, особисті речі.

Домашнє завдання:

Створити зображення натюрморту у теплому або холодному кольорі.

          Етапи створення композиції натюрморту:

1.Правильно розмістити папір;

2. Продумайте композиційне рішення;

3. Намітьте олівцем контури предметів;

4. В правильно обраній вами кольоровій гамі, завершіть натюрморт.

5. Виконуючи ескіз, подбайте про рівновагу в композиції, узгодьте між собою розміри та форми предметів, їх взаємне розташування. Щоб отримати нюансні холодні кольори, домішуйте до основної фарби трохи іншої фарби

 

Міні проект "Здоров'я та краса мого волосся"

 Презентація до уроку

Волосся найбільш важлива частина тіла, яка реагує на наш душевний стан. Стан волосся, їх зовнішній вигляд, зачіска певною мірою впливають на настрій і навіть поведінку людей.
Волосся – складова частина захисного покриву людини що захищає шкіру від
ушкоджень та охолодження Отже, основна функція волосся – захист органів від впливу зовнішнього середовища. Велику роль волосся грає у естетичному вигляді людини. Розташування волосся нерівномірне і залежить від статі, віку, національності й інших особливостей. Волосини являють собою рогові утворення. Частина волоса, що знаходиться над поверхнею надшкір`я (епідермісу), називається стрижнем; частина волосу, розташована усередині шкіри,  - коренем волоса .
- З давніх-давен людям було важливо, як виглядає їхнє волосся та зачіски.
Адже волосся - це частина іміджу, це вираження індивідуальності. І до сьогодні,
для того, щоб надати своєму вигляду неповторності, люди в цілому світі
постійно проводять зі своїм волоссям різні маніпуляції: розчісують, стрижуть,
фарбують, завивають, випрямляють, наносять лак та інші косметичні засоби.
1. Волосся це придаткові органи шкіри, якість якого, залежить прямо від загального здоров`я організму, а це є:
- Повноцінне харчування ;
- Правильне чергування відпочинку і навантаження;
- Сонце,повітря і вода;
- Емоції та настрій.
2. Корисні поради
1. Дуже корисно полоскати волосся відваром сумішей сухих трав: м`яти,
ромашки,шавлії ,любистку ,звіробою .
2. Росту волосся сприяє настій кореню лопуха, який втирають в шкіри.
3. Ваше волосся полюбляє,щоб його розчісували перед сном 5-10 разів  у всіх
напрямках.
4. Коротке волосся розчісують від коренів до кінців, а довге, починають з
кінців пасма.
 
Погодьтеся, що гарне, розкішне, здорове волосся, правильно підібрана зачіска, доглянуте обличчя та гарний одяг - це запорука перемоги в любій ситуації. Охайний і здоровий вигляд волосся придає людині впевненості в собі, створює хороший настрій.
➢ Які типи волосся вам відомі?
Розрізняють сухе, жирне, нормальне та змішаний типи волосся. Волосся нормального типу добре відбиває світло, переливається на сонці. Якщо ваше волосся еластичне, майже не січеться, легко вкладається і розчісується, має живий вигляд і зберігає ці якості на протязі декількох днів після миття голови, значить, ви грамотно доглядаєте за ним і ваше волосся здорове. На жаль, волосся без проблем зустрічається дуже рідко. Рекомендується його мити двічі на тиждень.
Жирне волосся має характерний тьмяний блиск, через деякий час після миття злипається і починає виглядати брудним і неохайним. Жирність волосся залежить від активності сальних залоз шкіри голови, яка, в свою чергу, є суто індивідуальною і закладається генетично. Але в деякій мірі кількість сала, що виробляється залозами залежить від типу харчування і кількості вуглеводів та жирів, що надходять з їжею. Мити його рекомендується один раз в день м’яким шампунем, призначеним для жирного волосся.
Сухе волосся погано відбиває світло, внаслідок чого воно виглядає тьмяним, не має глянцю. Воно легко рветься, путається, важко розчісується, січеться на кінцях. Часто сухе волосся - це результат неправильного догляду, а не наслідок пониженої активності сальних залоз. Мити сухе волосся бажано один раз у п'ять-шість днів.
Волосся змішаного типу - це, як правило, довге волосся - жирне біля коріння і сухе на кінцях внаслідок того, що воно недостатньо змащуються жиром по всій довжині. Кінці волосся такого типу часто січуться. Таке волосся потребує комбінованого догляду за допомогою спеціальних засобів та скоректовану дієту. Треба мити раз у три-чотири доби шампунем для частого застосування.
Для підтримання волосся в гарному стані його потрібно правильно розчісувати та мити.
➢ Які пристосування для догляду за волоссям ти знаєш?
Найпростішими пристосуваннями для догляду за волоссям з давніх часів були гребінці.
Гребінці і щітки виготовляють із деревини, металу, кераміки, пластику і навіть слонової кістки й силікону. Щетина на щітках може бути як натуральною, так і штучною.
Для догляду за волоссям використовують не тільки гребінці, а й інші пристрої  фени, вирівнювач і плойки.
➢ Якими засобами мити волосся?
Надати волоссю блиску та укласти його в гарну зачіску допомагають засоби для догляду за ним: шампуні, ополіскувачі, бальзами, кондиціонери, маски тощо.              Шампунь — один з головних і найпоширеніших засобів для догляду за волоссям. 
Шампуні виготовляють для різних типів волосся: сухого, нормального, жирного, пошкодженого, ламкого та ін. 
Шампуні поділяються за такими ознаками: звичайні — потребують додаткового використання інших косметичних засобів, кондиціонерів, ополіскувачів;
спеціальні — м'якої дії, щоденного користування, що поліпшують будову волосся, не подразнюють шкіру голови, оскільки мають нейтральний рівень рН (препарати «2 в 1» — шампунь і бальзам-ополіскувач);
лікувальні — призначені для особливо чутливого і пошкодженого волосся. До їхнього складу входять спеціальні лікувальні препарати;
особливого призначення — використовуються до або після хімічної завивки чи фарбування волосся, нейтралізують залишки окисника, надають волоссю міцності.
Бальзам-ополіскувач — засіб від сплутування волосся. Після змивання шампуню нанесіть на волосся ополіскувач. Роль таких засобів полягає в інтенсивному зволоженні волосся, крім цього пригладжуються мікроскопічні лусочки на волоссі після застосування шампуню. Після того, як лусочки закриті ополіскувачем , поверхня волосся надійно захищена від ушкоджень.
Кондиціонер для волосся — засіб для догляду за волоссям, який змінює його текстуру і зовнішній вигляд.
Кондиціонери відновлюють кислотно-лужну рівновагу, що порушується дією шампуню. До складу кондиціонерів входять похідні ланоліну, силіконові масла, що зволожують та надають волоссю блиску.
Лосьйони для вкладання волосся у більшості випадків мають протеїнову основу. Вони утворюють навколо волосини плівку, збільшуючи її діаметр. Це протеїнове покриття робить волосся пишнішим та об'ємнішим.
Виробники засобів для догляду за волоссям зазначають на етикетці, для якого типу волосся вони призначені .
Нині більшість шампунів, бальзамів, засобів для зміцнення волосся та запобігання утворенню лупи містять корисні добавки - настої та екстракти цілющих рослин. Щоб з’ясувати це, слід уважно прочитати етикетку на засобі. Простий, але дуже важливий рецепт догляду за волоссям - це дбайливе поводження з волоссям.   

Домашнє завдання:

1. Визначити власний тип волосся
2. Скласти перелік засобів які підходять для вашого типу волосся
2. Підібрати прислів'я та приказки про красу та здоров'я 




пятница, 8 января 2021 г.

Міні-проект « Мій одяг – мій імідж».

 

Презентація до уроку

        Найкращий період у житті кожної людини - підлітковий. Це вік від 13 до 19 років, етап переходу між дитинством та дорослим життям. Підлітків цього періоду називають тінейджерами. У такому віці особистість прагне до самовираження, тобто до розкриття свого «Я», своєї індивідуальності, власних вимог, бажань, уподобань, настроїв, переконань тощо. Підлітки люблять спілкуватися з однолітками, бути лідерами в навчанні, спорті, поведінці, займатися екстремальними видами спорту, танцями, радитися з товаришами та дорослими про свої дії та вчинки тощо. У цей період кожний відчуває себе одночасно і дитиною і дорослим, прагне бути розумним, красивим, модним, здоровим. Однією зі складових цього періоду є самовираження при виборі одягу для власних потреб (мал. 158). Якому ж одягу потрібно надати перевагу? Що слід урахувати, вибираючи його? Перш за все потрібно звертати увагу на якість матеріалу, з якого виготовлено конкретну річ, та його колір. Кожна річ має бути високої якості, зручною в користуванні, відповідати сезону її призначення. Крім  того,  обов’язково  треба  враховувати  ідеальне  співвідношення  ціни та якості. Адже якщо придбати будь-яку річ високої вартості, але незручну в користуванні або не того кольору, який тобі до вподоби, чи призначену не для того кліматичного періоду, така річ врешті-решт не принесе задоволення, а із сімейного бюджету дарма будуть витрачені кошти.

З одягу починається формування першого враження, навіть якщо через деякий час ми забули, у що людина була вдягнена.



Види столових приборів. Правила поведінки за столом. Сервірування столу.

 

      Презентація до уроку

      Щоб справити гарне враження на оточуючих, людина має знати й користуватися правилами етикету, що стосуються всіх сфер життя, в тому числі правил поведінки за столом.

 Етикет (від фр. etiquette — етикетка, напис) — установлені норми поведінки та правила ввічливості людей у суспільстві в цілому та за столом, зокрема.

Поведінка за столом

 За столом слід сидіти прямо, але не напружено, злегка спираючись на спинку стільця. Негарно розпочинати їсти, поки господарі не запропонували частуватися всім гостям. У процесі споживання їжі не рекомендується класти лікті на стіл. До кожного салату чи страви подається ложка чи виделка, не слід набирати страву своїми ложкою чи виделкою. Негарно тягнутися через увесь стіл, намагаючись узяти ласий шматок. Виховані люди просять тих, хто сидить недалеко від страви, подати їм тарілку з частуванням. Їжу слід набирати невеликими порціями. Залишати на тарілці їж у вважається поганим тоном. Якщо випадково випала з рук ложка, виделка чи ніж, не потрібно їх піднімати. Не можна їсти з ножа!

 Культура поведінки за столом — це частина загальної культури людини. Її треба виховувати з раннього віку.

Існують також правила та послідовність сервірування столу. Основною та невід’ємною частиною якого є серветки. Від того як ви прикрасите серветками стіл буде залежати не тальки зовнішній вигляд, а і настрій  запрошених гостей.








Урок 18 Гармонія, контраст і виразність у графічному дизайні.

Презентація до уроку

            Сучасна людина створюючи різні предмети, речі, хоче полегшити своє неспокійне життя, зробити його зручнішим. Але з метою популяризації з’явилася невід’ємна риса сучасності – це реклама. За досить короткий час реклама увійшла у наше життя.

- Де і як ми зустрічаємось з рекламою? (Реклама – це процес, який дає ім’я будь – якій речі.)

- Хто працює над створенням реклами ? ( художник - дизайнер)

- А, що таке дизайн?

            Слово «дизайн» буквально перекладається як «творчий задум», «намір», «план», «проект», «креслення», «конструкція». Відтак дизайнер – людина, яка вміє планувати, конструювати, креслити. Це слово стало міжнародним терміном і позначає художньо-конструкторську, проектно-творчу діяльність та її результати.

 Дизайн  – ( англ. design) – задум, план, ціль, намір, творчий задум, проект і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, узор, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.

       На відміну від образотворчого мистецтва, спрямованого на формування внутрішнього світу людини, її духовних цінностей, дизайн зорієнтований на організацію та перетворення людиною навколишнього середовища, відповідно до своїх естетичних потреб та уявлень.

Існують такі основні види дизайнерської діяльності: промисловий дизайн, дизайн середовища, графічний дизайн, арт-дизайн.

 Промисловий дизайн спрямований на розроблення промислових об’єктів та виробів, формування гармонійного, естетично повноцінного середовища виробничої діяльності людини.

 Дизайн середовища зорієнтований на розроблення предметного простору задля його естетичної організації, створення гармонійного середовища життєдіяльності людини з метою задоволення практичних та естетичних потреб.

 Арт-дизайн - дизайн, заснований на принципах чистого (високого) мистецтва, що передбачає створення нестандартних за формою, несподіваних за кольором і світлом композицій, інколи екзотичних образів, в яких зазвичай змішуються різні художні манери.

 Графічний дизайн спрямований на візуалізацію інформації, створення графічних знакових систем для оформлення журналів, телепередач, сайтів та графічних елементів для промислових виробів (етикеток, логотипів, емблем тощо).

          Нині складно віднайти сфери існування людини, де б не був задіяний графічний дизайн – найдавніший і один із найпоширеніших видів художнього проектування. Все, що оточує нас у повсякденні, навіть у мережі Інтернет, включає результати роботи дизайнерів-графіків. Різноманітні носії інформації – книги, журнали, газети, постери, банери, біг-борди, дорожні та товарні знаки, різні типи упакування тощо оточують нас буквально на кожному кроці.

  Графічний дизайн являє собою специфічну галузь художньо-проектної діяльності, яка спрямована на створення візуальних повідомлень, які розповсюджуються за допомогою засобів масової комунікації.

       Ця галузь дизайну порівняно молода, офіційною датою її народження прийнято вважати 1964 рік, коли відбувся Перший конгрес Міжнародного товариства організацій графічного дизайну.

 Художник який спеціалізується на оформленні навколишнього світу засобами графіки називають графічним дизайнером, який працює з вивісками, плакатами, емблемами, рекламними щитами, фірмовими знаками, які ми бачимо на кожному кроці.

«Фірмовий» або «корпоративний» стиль розуміється як набір словесних і візуальних засобів, що забезпечують сприйняття споживачами інформації, товарів і послуг певної фірми чи торгової марки.   Фірмовий стиль може включати в себе кілька сот елементів, але, як правило, в основні його складові: емблема (торговельний знак), шрифтовий напис (логотип), набір кольорів, рекламний девіз (гасло, слоган), фірмовий герой чи персонаж, бренд-бук, фірмовий одяг (дрес-код).

 Фірмовий знак – яскравий образ, за яким певний стиль відразу впізнається глядачем, адже він втілює головну ідею стилю і розміщується на офісній документації, рекламній і сувенірній продукції (прапорці, ручки, чашки, календарі, пакети тощо), на веб-сайті, на будівлях представництв компанії.

 Відомі у всьому світі бренди ми впізнаємо одразу по фірмовому знаку і логотипу, як наприклад, найбільшу корпорацію з інформативних технологій Apple, яка виробляє комп’ютери, програвачі, смартфорни, планшети тощо, за лаконічною картинкою «надкушеного яблука».

     Умовне позначення певного поняття чи ідеї за допомогою зображення називається емблема. Зображення може містити в собі різноманітні графічні елементи, часом досить складні.  Емблема має бути чіткою і контрастною у графічному вирішенні, щоб її можна було легко розпізнавати. Важливою ознакою емблеми є її рекламна здатність – виразність, лаконічність, естетичність, оригінальність.

Емблемами завжди вписують в яку-небудь геометричну основу або їх поєднання Емблеми можуть бути плоскими і рельєфними. Текст емблеми повинен бути коротким і простим, повідомляти про головне. Колірне співвідношення слід виконувати обмеженою кількістю фарб, які б добре сполучалися. Колірне перевантаження сприяє створенню некрасивих і пишномовних емблем. Кількісно кольорів використовується не більше чотирьох.

Домашнє завдання

Створити емблему одного з  навчальних кабінетів своєї школи: мистецтва, фізики, математики, праці тощо.

 Інструктаж поетапності виконання практичного завдання.

-         Уявіть собі, що ви отримали замовлення як художник – дизайнер створити емблему навчальних кабінетів своєї школи: мистецтва, фізики, математики, праці тощо.

-          Врахуйте наступне, що 80% інформації сприймається очима людини, тому дизайн повинен бути яскравим, неординарним, що змусить зупинитись та прочитати.

 -         Подумайте, які атрибути шкільних предметів доцільно обрати в якості елементів для створення композиції емблеми.

-          Гранично спростіть зображення обраних елементів композиції; пам’ятаючи, що емблема, як умовний знак, має бути виразною та надзвичайно ясною, без дрібниць, щоб добре сприйматися на відстані.

-          Скомпонуйте стилізовані елементи зображення на обраному форматі, оберіть оригінальне кольорове рішення.

 

                  

 

Урок 18 Натюрморт

 

    Презентація до уроку

   За допомогою натюрморту художник виражає своє ставлення до предметів. Слово «натюрморт» - французьке і дослівно перекладається як «мертва природа». По-німецькому та по-англійському натюрморт визначається як «тихе» або «нерухоме» життя.

Натюрморт – це зображення овочів, фруктів, посуду, різних предметів побуту, це – світ речей.

       Уперше самостійного значення натюрморт набув в VІ ст. в Китаї як «живопис квітів». Художники виконували свої роботи на шовковій тканині.

В Європі натюрморт як жанр виник у ХVІІ ст. в Голландії, де набув поширення. Замовники прагнуть насолодитися своїм багатством, достатком, а тому зображували столи, забиті різною їжею

В історії мистецтва склалися два типи натюрморту.

1.     Речі розповідають про себе

В одному речі говорять, перш за все, про самих себе, про свої якості. Вони ніби пропонують помилуватися їхньою красою, формою, кольором.

2.     Речі розповідають про господаря

В іншому речі говорять про свого господаря. Він непомітно присутній на картині, і, дивлячись на неї, ми можемо багато чого сказати про його звички, характер, образ життя, професію.

 

Зображуючи будь-який натюрморт, потрібно пам’ятати про правила композиції.

   Поєднання предметів спільною темою.

   Загорожування предметів.

  Правильне положення аркуша.

   Правильний розмір предметів

.•  Головне в композиції (виділяється формою, кольором, розміром)

      Дивлячись на твори старих і сучасних майстрів натюрморту, можна помітити важливу закономірність: усі речі, зображені на натюрморті, об’єднані спільним змістом, темою. Підбір речей - не випадковість. Кожна річ за змістом має доповнювати інші, як голос у хорових співах.

     Ми мусимо ретельно відбирати предмети, адже вони мають співвідноситися також за розмірами і кольором. Маленькі предмети недоцільно малювати поруч з дуже великими, їх просто не буде видно.

     Малюючи ці речі, ми намагаємося передати форму, об’єм предметів, матеріал, з якого вони зроблені. Кількість предметів має бути обмеженою, щоб натюрморт не був переповненим чимось зайвим.

 Домашнє завдання:

Створити натюрморт з натури.




Урок 18 Колірний спектр

 Презентація до уроку

          Віддавна людство прагнуло вивчати властивості кольору, його природу та вплив різних кольорів на людину. Так виникла наука кольорознавство, яка увібрала знання про колір з різних наук — фізики, психології, медицини, математики і, звісно, образотворчого мистецтва.

         Різнобарвність навколишнього світу ми бачимо завдяки зору та світлу. Але ви, мабуть, не замислювалися над тим, що світло впливає на те, яким ми сприймаємо колір освітлених предметів. Сонячне світло зазвичай називають білим світлом, яке падає на предмет та відбивається від нього, створюючи світло, що відбите. Необхідно запам'ятати, що колір непрозорого предмета визначається його відбитим світлом (рис. 1).

 

             Усі предмети та об'єкти нашої планети не тільки поглинають пряме світло, а й відбивають його. Усі предмети впливають один на одний завдяки світлу, яке відбивають. Це важливо знати кожному художникові! Уперше висловив думку щодо складу білого світла англійський фізик Ісаак Ньютон. Він провів досліди та довів: якщо на шляху сонячного проміння поставити скляну призму — з неї вийде пучок різних кольорів, який має назву спектр (рис. 2).


Кольори у спектрі розташовані у певній послідовності — червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий.

Усі кольори, що є у спектрі, називають хроматичними.

Вивчаючи властивості кольорів, російський учений Михайло Васильович Ломоносов з'ясував, що поміж значної кількості хроматичних кольорів є тільки три (червоний, синій, жовтий), яких не можна дістати змішуванням інших кольорів. Ці кольори називають основними. Змішуючи основні кольори, дістають інші. Так, змішуючи червоний і синій кольори, дістають фіолетовий, змішуючи червоний і жовтий — оранжевий, а жовтий і синій — зелений. Фіолетовий, оранжевий і зелений кольори називають змішаними (похідними). Кольори, які у спектрі розташовані навпроти, є контрастними кольорами. Так контрастним до жовтого є фіолетовий колір, до червоного — зелений, а до синього — оранжевий.

З уроків образотворчого мистецтва у початкових класах ви пам'ятаєте, що є теплі та холодні кольори. 

♦ Які кольори ми називаємо теплими? холодними?

Домашня робота

Ввикористовуючи набуті знання про колір, ви створите власний пейзаж в теплій або холодній кольоровій гамі.


Урок 17. Види живопису


                              

                                                   Презентація до уроку

               Живопис — вид мистецтва, який здатний відтворити видиму реальність за допомогою кольору на двовимірній поверхні. Це зображення створено завдяки використанню художником законів перспективи, лінії, кольору, світлотіні. Психологи уподібнюють вплив живопису на людину до впливу музики. Світ живопису багатий та різноманітний. Це скарби, що людство накопичувало тисячоліттями. Не можна сказати, що художник змальовує життя таким, яким воно є. За допомогою фарб він передає свої думки, почуття, естетичні ідеали своєї епохи.

Твори живопису можуть бути станковими, монументальними, декоративними та мініатюрними.  ( слайд 3)



Розберімося, чим же різняться ці види живопису.

          Станковий живопис (від слова станок — мольберт, на який ставлять основу — картон, дошку, полотно для малювання картин) об'єднує твори самостійного значення, не пов'язані з архітектурним ансамблем. Твори станкового живопису розраховані на сприйняття з близької відстані. їх можна переносити, зберігати в житлових приміщеннях, установах, музеях. (слайд 4,5,6,7,8,9)

            Монументальний живопис — це живопис на архітектурних спорудах та інших стаціонарних основах. Йому властивий суспільно-значущий зміст, масштабність задуму, громадянський пафос, високий лад образів, звернення до великої колективної аудиторії та ін. В ансамблі монументальний живопис виконує також декоративну роль.

Одним із найстаріших видів монументального живопису є стінний розпис. Сьогодні стіни та вікна будівель також прикрашають монументальним живописом. (слайд 10, 11, 12, 13) 

Декоративний живопис — це частина архітектурного ансамблю чи творів декоративно-прикладного мистецтва (орнаментальні розмальовки та композиції, що не мають самостійного значення: панно, орнаменти, що підкреслюють функції предмета або оточують великі настінні сцени). (слайд 14,15,16)

         Мініатюра (живопис) — невеличкий за обсягом твір у рукописах, книгах, на полотні та ін. (слайд 17)

Домашня робота:  

Створення імітації мозаїчного панно

 Інструкція -план виконання роботи:

Ви працюватимете у незвичайній техніці: створюватимете імітацію мозаїчного панно.

Працюватимемо у техніці пуантилізму.

Пуантилізм – це цікавий і незвичайний напрям в живописі. Походить від слова «пуанти»- пуанти (взуття) балерини, які залишають крапки

Винахідниками цього виду живопису були французькі художники.

Для роботи замість пензля нам необхідна паличка з намотаною ватою (паличка для чистки вуха)

І сьогодні ми намалюємо дерево або метелика, яке розфарбуємо кольоровими  крапками.

Спочатку робимо ескіз, потім крапками розфарбуємо .

Інструктаж з техніки безпеки.

Ø​ З фарбами користуватися обережно.

Ø​ Щіточки не струшувати на стіл, на підлогу.

Ø​ Робоче місце повинно бути чистим.