Батальний жанр живопису
Вивчення
нового матеріалу
Батальний жанр (походить від фр. Вataille
– битва) – жанр образотворчого мистецтва, в якому зображуються теми війни:
битви, військові походи, оспівує військові доблесті, лють битви, торжество
перемоги. Він тісно переплітається з історичним жанром, відображаючи історичні
факти подій, відомі особистості.
Одним із видатних художників батального жанру є російський
художник ХІХ ст. Василь Васильович Верещагін, який народився у1842 році у
Череповці. У 1867 році він виїхав у Туркестан, де у той час відбувалися військові
зіткнення, «Поїхав, бо дуже хотів дізнатися, що таке справжня війна?»- писав
художник. Вже в ранніх творах художник виступив із протестом проти
загарбницьких війн. Він все своє життя присвятив боротьбі за права людини,
виступаючи проти агресії та насильства, своїми творами нагадуючи про страждання
та муки людей під час війни. За своє життя він об,їздив більшу половину земної
кулі (Крим, Сирія та Палестина, Америка,Індія та Японія), створюючи
документально обґрунтовані роботи. Йому довелося брати участь у бойових діях
російських військ в Туркестані (1867-70); як вільний художник був прикомандирований до
російської армії. Беручи участь у боях, Верещагін виявив незвичайну сміливість
і рішучість. Створюючи серію картин на тему Туркестанської війни (1869-73), з
величезною силою показав суворий
лік війни.
Видатний
критик В.Стасов писав, що Верещагін
«належить до числа найбільш значних, найбільш дорогоцінних художників –
істориків нашого століття.
Популярним був батальний жанр і в епоху
Відродження. У 1503 р. відбувся такий собі мистецький «двобій» між великими
художниками – Леонардо да Вінчі та Мікеланджело Їм замовили дві фрески про
перемоги флорентійців – «Битва при Анг,ярі» і «Битва при Кашині» . Художники
створили ескізи , кращім було визнано задум Мікеланджело, але насправді
переможця не було.
Леонардо, відображаючи жорстокій бій, без визначення хто
за кого б`ється, у напружених тілах з
озлобленими обличчями, вказує на всяку беззмістовність війни між флорентійцями
та міланцями.
У 1844
році, на сході України, у Чугуєві народився хлопчик, для якого з раннього
дитинства малювання було метою і способом
життя. Важко уявити світове мистецтво без реалізму Іллі Юхимовича
Рєпіна. Простота і природність подій, яскравість і зрозумілість мови зробили його картини енциклопедією народного
життя.
Картину
«Запорожці пишуть листа турецькому султану»
Ілля Юхимович писав більше 12 років. Сюжетом цієї картини став відомий
Лист запорожців турецькому султану, написаний у 1676 році як відповідь
запорозьких козаків на вимогу турецького султана Махмета ІV. Сам художник не
знав історію українського народу на достойному рівні , проте задля створення
цієї роботи звернувся до історика Д.І.
Яворницького (на картині зобразив його в образі писаря) .
Це величезне полотно – гімн сміливим, сильним, вільним
людям, прославляння життєрадісної
веселої вдачі, доблесті й мужності українського народу. Кожен образ у картині
відрізняється неповторністю характеру. Одна із центральних фігур картини (з
люлькою) отаман колишньої Сечі – Іван Сірко.
Зверніть увагу як в тлі над головами козаків художник
приховав на списах жовто-блакитні та червоно – черні прапори. Сама картина
вважається правдивим історичним документом, адже Репін завжди ставився до своїх
картин на історичну тематику як до
документів, що відображають конкретний , реальний історичний момент.
В Україні
завжди пам’ятали про славетні часи Київської Русі та козацтва. Відомими
українськими баталістами були живописець М. Самокиш, графіки М.
Дерегус та О. Данченко.
Домашнє завдання (на
вибір)
1. Намалюйте композицію власного задуму батального жанру
.
2. Намалюйте композицію власного задуму на патріотичну
тематику для воїнів зони АТО.
Комментариев нет:
Отправить комментарий