УВЕРТЮРА
Симфонічний оркестр має надзвичайні можливості впливу на
емоційний стан слухача, музика у його виконанні здатна торкнутися
найпотаємніших куточків нашої душі. Складно переоцінити багатство звучання
симфонічного оркестру: музика лунає від піанісимо до фортисимо (і справді, в
оркестрі грають до 100 му-зикантів), розцвічуючи музичну палітру різноманітними
фарбами й відтінками, що лунають у виконанні різних груп оркестру. Саме тому
майже всі композитори зверталися до музики для симфонічного оркестру,
створювали твори для оркестру в різних жанрах: це симфонія й поема, кантата й
ораторія. Існує ще один симфонічний жанр, із яким ви вже знайомились. Ви
зможете його пригадати, якщо розв'яжете кросворд-криптограму.
Розв'язання кросворда
|
Розв'язання кросворда
|
Запитання
1. Фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру (у
перекладі з французької — нічний). (Ноктюрн)
1 2 3 4 5 6 1
2. Традиційний український народний
інструмент. (Бандура)
|
7
|
8
|
1
|
9
|
10
|
6
|
8
|
|
3. Український композитор, диригент, педагог, автор
«Сонати для скрипки та чембало». (Березовський)
Ключове слово: увертюра.
|
Самостійна
робота учнів зі словничками:
Увертюра-
оркестрова п'єса - вступ до опери, балету, ораторії, драми.
Вона готує слухачів до майбутнього дії, вводить в емоційну
атмосферу вистави, у коло ідей і образів, тобто в узагальненому вигляді передає
задум композитора.
Надання
нової інформації:
Велике значення має увертюра в кіно. На початку
кінофільму або мультфільму, під час титрів, обов'язково звучить музика, яка
нібито попереджає нас про жанр того, що ми зараз дивитимемося,— драму, комедію,
бойовик чи детектив.
Свого часу Дж. Россіні розробив та вдосконалив форму
увертюри для італійської опери
Отже, в лютому 1823 року Джоаккіно Антоніо Россіні
написав для Венеції нову оперу — «Семіраміду», яку можна вважати кульмінацією
італійського періоду творчості Россіні,— хоча б тому, що це була остання опера,
створена ним для Італії. Більше того, ця опера з таким блиском пройшла в інших
країнах, що після неї репутація Россіні як найвидатнішого оперного композитора
епохи вже не піддавалася жодним сумнівам. Недарма Стендаль порівнював тріумф
Россіні на терені музики з перемогою Наполеона в битві під Аустерліцем.
Прийом опери публікою перевершив будь-які сміливі
очікування автора: слухачі перебували в захваті! Одразу після увертюри
здійнялася буря оплесків. Щоправда, першу дію було прийнято досить насторожено,
проте другу дію неодноразово переривали виразами щирого схвалення. Після
завершення вистави овації довго не вщухали. Першого вечора композитора
викликали на сцену 9 разів!
Нині в концертному репертуарі залишилася тільки увертюра
від цієї опери.
Увертюра, за італійською традицією звана симфонією,— грандіозний
оркестровий номер з яскравими, захоплюючими темами,— набула популярності на
концертній естраді.
Слухання увертюри до опери «Семіраміда» Дж. Россіні
Дайте відповідь на
запитання:
· Як ви вважаєте, на який емоційний настрій налаштовує нас
музика цієї увертюри?
· Комедійна ця опера чи драматична, якщо судити з увертюри
до неї?
Вчитель:
— Творчість Дж. Россіні містить комічні опери-буффа, які були зрозумілі
простому народу. Такі опери зазвичай писали на побутові сюжети, і простим
слухачам були ближчими їх персонажі, узяті немовби із самого життя. Герої опери-буффа
— зазвичай прості, веселі люди, які часто потрапляють у комедійні ситуації.
Спадщина Россіні також містить опери-серіа, тобто серйозні твори на історичні й
міфологічні сюжети, які були орієнтовані на смаки придворних.
Оперу «Семіраміда» було написано за 33 дні (!) за
однойменною трагедією Вольтера.
Трагічна опера, масштабна, багатопланова, з
приголомшливою за своєю глибиною і драматизмом увертюрою, «Семіраміда»
викликала захоплення у публіки не тільки в Італії, а й у Франції та Німеччині;
йшла з успіхом у Росії та Мексиці, в Південній Америці та Португалії. Після
«Семіраміди» Россіні здобув всесвітню популярність. Стендаль сказав про нього:
«Слава цієї людини обмежена тільки межами цивілізації, а йому лише тридцять два
роки».
У XIX столітті з'явилися концертні увертюри як самостійні
оркестрові п'єси. Саме до такого твору належить «Святкова увертюра» Дмитра
Дмитровича Шо- стаковича (1906—1975) — видатного російського
композитора, піаніста, педагога та громадського діяча, одного з найзнаковіших
композиторів XX століття.
«Святкову увертюру» Д. Шостакович написав до відкриття
Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1954 року, а точніше навіть — у
якості музичного наповнення для першого в країні світломузичного фонтану «Кам'яна
квітка».
Фонограму увертюри вмикали кілька разів упродовж ночі —
коли працювало світломузичне обладнання фонтана.
Незважаючи на спрощено-урочистий дух, «Святкова увертюра»
була, є і залишиться одним з найвидатніших творів в історії музики.
Слухання «Святкової увертюри» Д. Шостаковича
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Продовження розучування пісні «Добрий маг» О.
Шпака
Комментариев нет:
Отправить комментарий