Урок 10 Спостережна (лінійна) перспектива

         Презентація до уроку

 Художники – найуважніші та найспостережливіші глядачі того, що нас оточує. Вони здатні помічати найменші зміни у природі, настрій та явища, які потім зображують у своїх творах за допомогою художніх прийомів. З такими прийомами ми сьогодні і познайомимось.

          Давайте уявимо, що ми хочемо зобразити на папері те, що вразило нас під час цікавої подорожі. А для цього нам потрібно пригадати, що ми вивчали у минулому році про перспективу.

         Лінійна перспектива – вид перспективи, що показує, у скільки разів зменшиться віддалена частина предмета в порівнянні з наближеною, завдяки чому з’являється можливість правильно зображати предмет у будь  якому положенні  Тож, чим ближче розташований предмет... (Тим він більший.)

 А чим далі розташований предмет... (Тим він менший.)

Це правило здавна використовується художниками й має назву ”лінійна перспектива". А тепер невеличка загадка: "Де величезний африканський слон і маленьке польове мишеня здаватимуться одного розміру, та яким він буде?'

(На лінії горизонту, де розмір предметів дорівнює нулю.)

 

Подивіться , будь-ласка, у вікно. Через віконне скло перед вами предстане простір у перспективі. Якщо б можливо було обвести на склі обрис предметів (будинків, дахів, стін, вікон), що ви бачите, то ви б отримали перспективне зображення, тобто перспективну картину.

           Рисування предметів з натури відбувається на основі видимої              (спостережної) перспективи. Але в основі зображень лежать закони лінійної перспективи.

         Лінія горизонту – умовна лінія, розташована на рівні очей того, хто малює. Якщо ми будемо змінювати своє положення відносно лінії горизонту (сядемо, будемо стояти або піднімемося на стілець), зміниться і зображення, яке ми спостерігаємо.

         Точка спостереження – точка, яку вибрав художник, яка на його думку, є найвиразнішою, найживописнішою.

         Залежно від точки спостереження лінія горизонту може бути високою або низькою, все залежить від задуму спостерігача.

         Тобто, якщо нам потрібно показати більшу площу неба, його красу або велич  високих споруд, то обираємо низьку лінію горизонту. І навпаки - високу лінію горизонту, коли головним у вашій роботі буде зображення поверхні землі і всього що на ній є.

         Використовуючи закони перспективи, ви також маєте можливість зображати у просторі інтер’єри, екстер’єри, перспективи вулиць.

Домашнє завдання.

         Намалювати сільський пейзаж з урахуванням лінійної та повітряної перспектив.