Урок 9 Вишивка - невмирущий оберег

 

Презентація до уроку

Завжди цікаво розкривати таємницю майстерності українського народу. Одна з них – вишивка. Вона виникла давно і передавалася від покоління до покоління.

Дайте відповіді на питання:

1.) Види декоративно – прикладного мистецтва це:

*вишивка, розпис, писанкарство, гончарство, ковальство, лозоплетіння, малярство, флористика та ін.;

*живопис, графіка, скульптура, архітектура;

* кіно, театр, література, художня фотографія.

2.) Вишивка – це вид декоративно – прикладного мистецтва, у якому орнамент і зображення виконується:

* вручну за допомогою голки, гачка чи вишивальної машини;

* за допомогою штампа;

* на тканині за допомогою анілінових фарб і резервної маси.

3.) На теренах України найпоширенішим видом декоративно – прикладного мистецтва є:

* розпис;

* писанкарство;

* вишивка.

4.) Народні умільці найчастіше використовували вид вишивки:

* хрестиком;

* гладдю,

* подвійним хрестиком.

Багате й різноманітне декоративно-прикладне мистецтво народу України: ткацтво, килимарство, писанкарство, витинанка, гончарство, розпис і ін.. Але вишивка є найпоширенішим видом декоративно – прикладного мистецтва.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося про історію вишивки та її основне призначення та роль в житті людини. Розробимо ескіз рослинної вишивки з урахуванням традиційної орнаментики та символів кольорів.

Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.

З 14- 17 ст. на території України – у Києві, Чернігові, Львові створюються цехи, у яких виготовляють вишивки.

З 19 ст. вишивка стає ремеслом. І донині чимало мешканців України займаються вишиванням. Цей вид мистецтва глибоко пов'язаний із народними традиціями, побутом, релігією.

Вишивкою займаються переважно дівчата і жінки. Аж до другої половини 19 ст. кожна дівчина повинна була вміти ткати, вибілювати й вишивати рушники, скатерті, одяг.

Основною функцією вишивки є оздоблення одягу й тканин ( рушники, скатерті, простирадла, наволочки для подушок). Також це мистецтво мало ритуальне значення – використовувалися символи – обереги.

Однією з найпоширеніших технік є вишивання хрестиком та гладдю. Кожний регіон України має свої особливості виконання вишиваних творів, їх композиційної побудови, використання техніки та кольорової гами. Пригадайте, які рушники є у вашому домі, що на них зображено й якими нитками вишито.

На Волині основним кольором був червоний, який доповнювався чорним, синім або зеленим.

На Київщині основним кольором також був червоний, доповнювався

На Буковині при виготовлені вишивки використовували білий, червоний, чорний, жовтий та синій кольори ниток.

На Полтавщині вишивали охристо – золотистими, блакитними, темно- синіми, зеленуватими кольорами.

Львівські майстри використовували червоний, синій, білий, зелений, жовтий кольори.

Навіть у межах сусідніх сіл існують місцеві розбіжності.

Домашнє завдання:

Виконати ескіз традиційного одягу з вишитими оберегами.

Домашню роботу слід виконувати в такій послідовності:

1. Оберіть тему вишивки та традиційні символи.

2. У нижню частину аркуша вписати традиційний орнамент української вишивки.

3. Над орнаментом зобразити обрані вами символи – обереги.

4. Для зручності використовуємо аркуш паперу в клітинку.

5. Обрати кольори й нанести на поверхню ескізу.