Хід уроку
«Рисунок – це
джерело і душа всіх видів зображень і корінь кожної науки. Хто досягне так
багато,що він оволодіє рисунком, тому говорю я, що він володіє найдорогоціннішим скарбом»
(Б.Мікеланджело).
Хід уроку.
Метод «Незакінчене речення».
Графічні техніки – це…(олівець,
туш, перо, соус, сепія, вугіль,);
Лінії бувають – …(прямі, ломані, хвилясті);
Засоби виразності графіки – це…(лінія, крапка, штрих).
Чи доводилося вам дивитися на рейки, по яких рухається
поїзд, стежку в полі, що біжать удалечінь? Напевне ви помічали, що і рейки, і
стежка чим далі були від вас, ставали вужчими, і нарешті перетворювалися на точку десь на лінії горизонту [Слайд2]. Чому так відбувається? Саме про це ми сьогодні
поговоримо.
Викладення нового
матеріалу.
Вчитель. Ще з початкової
школи ви запам`ятали,
що предмети, які знаходяться ближче до нас, більшого розміру. І чим більше
віддаляється предмет від глядача, тим меншим він стає. Сьогодні ми докладніше
познайомимося з поняттям перспективи.
Перспектива – наука про
зображення просторових об`єктів на площині або якій-небудь поверхні відповідно
до удаваних скорочень їх розмірів, змін обрисів форми та світлотіньових відносин,
які спостерігаються в натурі (запис до
словничків). Наприклад, здається, що
дві паралельні рейки сходяться в точку на горизонті. Це – явище перспективи [Слайд 3].
Перспектива як наука з`явилася ще в епоху Відродження. Створена система
передавання зорового сприйняття просторових форм і самого простору на площині
давала змогу розв`язати проблему, що постала у той час перед архітекторами та художниками.
Багато хто з них використовував для визначення перспективи скло, на якому
обводив правильне перспективне зображення необхідних предметів. Існує декілька
видів перспективи: лінійна, повітряна, зворотна, панорамна та ін. Але сьогодні
ми говоритимемо про лінійну перспективу та навчимося виконувати рисунок куба і
предметів прямокутної форми з урахуванням перспективних скорочень [Слайд 4].
Теорія лінійної перспективи вперше з`явилася у роботах
італійського художника XIV століття Амброджо Лоренцетті (демонстрування наочності), [Слайд
5].
А розробили її в
епоху Відродження італійські майстри образотворчого мистецтва та архітектури
Леон Баттіста Альберті та Філіппо Брунеллескі. Використовуючи закони
геометричних побудов та зменшення довжини відрізка залежно від відстані до
нього, вони досягли того, що тривимірний простір на двовимірній площині
сприймався як реальний. Альберті ввів поняття висоти рівня погляду (лінія
горизонту), точки зору (точка стояння), внутрішніх відстаней картини. Зодчі та художники епохи Ренесансу
(Паоло Учелло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер) удосконалили теорію
перспективи Альберті. Для поліпшення зображення глибини простору Франческо
Борроміні та Андреа Палладіо об`єднали точку сходу зі скороченням розмірів реальних
архітектурних форм колон, фасадів. Висота і товщина окремих колон, що знаходяться
далі, зменшуються; підлога піднімається угору, а квадрати на малюнках
перетворюються на трапеції. За часів бароко перспективні зображення досягли
найвищої досконалості у фресках храмів. Реальні архітектурні елементи храму
плавно поєднувалися з намальованими формами купола, що створювало ілюзію
небесного простору. Теорія перспективи ґрунтується на простих законах оптики й
підтверджується практикою.
Як можна побудувати куб на площині аркуша?
Куб є найпершою і
важливішою геометричною фігурою, з якою стикається кожен, хто хоче навчитися
малювати [Слайд 6].
Малюнок куба
формує бачення перспективи і є найважливішим джерелом знань і умінь малювання.
Головне в малюнку куба – передати тривимірність, побудувати його основу з
урахуванням перспективного скорочення та ракурсу [Слайд 7].
А далі просто майже механічно побудувати усі грані, дотримуючись
пропорції й перспективну паралельність ліній, що сходяться в точці на лінії
горизонту. Звісно, для того, щоб усе це виконати, малюнок куба має виглядати
конструкцією або, інакше кажучи прозорим каркасом. Отже, малюємо каркас куба [Слайд 8].
Етапи
виконання практичної роботи [Слайд 9].
1.
Визначити
формат аркуша.
2.
На
аркуші паперу скомпонувати зображення.
3.
Порівняти
його пропорції загалом.
4.
Порівняти
пропорції різних частин зображення, довжину до висоти і ширини.
5.
Виправити
помилки в побудові.
6.
З`ясувати, де розміщена лінія горизонту.
7.
Уявіть
лінії, які йдуть від граней вашої моделі в точки сходу на лінії горизонту, спробуйте
їх відтворити.
8.
З`ясуйте, який бік зображення здається більшим, той, що
ближче до вас, чи навпаки.
9.
Який
нахил у ліній, що йдуть у точки сходу?
10.
Чи
не змінюється нахил ліній залежно від того, стоїте ви чи сидите? Відтворіть
саме той нахил, який бачите у своїй моделі.
11.
Після
виконання рисунка, розпочинайте роботу в тоні.
12.
Визначте,
яка сторона куба найсвітліша, а яка найтемніша?
13.
Визначте
і тональність тла: де вона світліша, а де темніша від фігури.
14.
На
стику двох різних за тоном площин між ними виникає тональний контраст.
Демонстрація таблиці [Слайд 10].
15.
Світла
поверхня здається ще світлішою, а темний тон, ніби густішає, відтіняючи світло.
16.
Виконуючи
малюнок «затемнювати» тіні та півтіні треба штрихом, а не замальовувати олівцем
як заманеться.
17.
Не
забувайте показати послідовність зміни тону: (полиск – світло – півтінь –
власна тінь – рефлекс – падаюча тінь).
18.
З
першого разу досягти темного тону неможливо, тому поверх першого шару штрихів
накладається другий, третій і т.д.; змінюйте напрямок штриха поступово.
19.
Не
забувайте, що на предметах штрих накладається за їхньою формою, повторюючи
напрямки і зміни форми. Це допоможе зобразити об`єм [Слайд
11].
Домашнє завдання.
Завершити рисунок куба з
натури. (за прикладом з презентації)
Комментариев нет:
Отправить комментарий